Рассмотрены вопросы применения понятий "тиф", "горячка" в восточнославянских языках XVI - XVIII вв., которые передавались словами огонь (огнь), огница, огневица, огневая, огневая болезнь, огневая немочь. Указано, что в настоящее время слова огневица, огневая и словосочетание огневая болезнь в русском языке наблюдаются лишь в диалектах, что касается украинского яыка, то здесь отмечается слово "вогниця", которое бытует в говорах и в литературном языке в качестве устарелого названия горячки.

Указано, что для обозначения эпилепсии в русском языке XVII - XVIII вв. использовались термины эпилепсия, детинец, родимец и терминированные словосочетания падучая болезнь (болесть, немочь, немощь, недуг), в украинском языке указанного периода - эпилепсия (епілепсія), падуща немоч (немощ, болезнь), чорная болезнь (немощ, хороба). Лексема эпилепсия (епілепсія) функционирует в современных восточнославянских литературных языках. Исследуемые терминологические словосочетания свойственны диалектам современных украинского и русского языков.

Проведена сравнительная оценка качества твердых биотоплив - пеллет и биобрикетов из растительных биоотходов. Рассмотрено влияние на их качество основных технологических характеристик: влажности, плотности, прочности, крошимости; химического состава и эмиссии вредных газов. Рассмотрено применение методики макроскопического анализа для оценки твердых биотоплив с точки зрения их структуры и эффективности процесса прессования, в т. ч. и по выходу лигнина.

Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний філологічний аналіз та інтерпретацію найважливіших творів раннтього етапу поетичної творчості видатного англійського письменника О. Поупа (1688 - 1744) в аспекті її естетичної своєрідності та художньої цілісності. Конкретизовано уявлення про еволюцію поезії О. Поупа, виявлено жанрово-естетичну роль у цій еволюції раннього, багато в чому експериментального, пошукового етапу творчості поета. Показано унікальність ролі О. Поупа в історії англійської поезії епохи Просвітництва, яка полягає, з одного боку, у його жанрово-стильовій різнобічності (якщо не універсальності), а з іншого - в особливому поєднанні риторичного та поетичного начал, їх взаємопроникненні. Зазначено, що художній пошук митцем власної поетичної манери, прагнення експерименту, усвідомлена естетична рефлексія найяскравіше виявляються на першому етапі його творчості (1710-ті рр.). В процесі аналізу перших творів поета (віршований цикл "Пасторалі" й теоретичне есе "Досвід про критику") з'ясовано, що з самого початку О. Поуп робить ставку на експеримент із жанровою та стильовою традицією, домагаючись не її зламу, а зрушення, трансформації. Компромісний характер його естетики полегшує завдання поєднання власне неокласицистичних і рокайльних художніх напрямків, робить природним та органічним звернення до жанру жартівливої іроїкомічної поеми.